У павільйоні України на міжнародній конференції СОР29 відбувся захід: «Вуглецеві ринки та ціноутворення: Як залучити приватні інвестиції у пріоритетні напрямки зеленого відновлення?”

Міжнародні та українські експерти ринку дискутували та ділились наявним досвідом щодо залучення приватних інвестицій в пріоритетних секторах для зеленого відновлення.

Експертна панель була організована проєктом «Потенціал для кліматичних дій» (С4СА) / Український кліматичний офіс, проведена під модерацією Флоріана Айкхольда, старшого експерта з вуглецевих ринків (GIZ).

Дискусія була присвячена тому як механізми спільного кредитування вуглецю та інші інструменти ціноутворення на викиди вуглецю, такі як податки на викиди вуглецю та схема торгівлі квотами на викиди парникових газів, можуть бути взаємопов’язані та потенційно перейти від добровільних до заснованих на дотриманні вимог, розширюючись від національних до міжнародних застосувань.

Представники уряду та практики поділились своїм досвідом та очікуваннями щодо того, як ця політика може мобілізувати та заохотити інвестиції приватного сектору для проєктів, які зменшують викиди парникових газів, підтримують сталий розвиток і відповідають національним цілям, таким як ініціатива «зеленого відновлення» України.

Учасниками дискусії стали:

• Ольга Гассан Заде, членкиня Наглядового органу за статтею 6.4
• Сергій Дикий, експерт Групи підтримки реформ при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України
• Андрій Кітура, Директор, Офіс зеленого переходу при Міністерстві економіки, diXigroup, Україна
• Ніколас Крейбіх, старший науковий співробітник, Вуппертальський інститут, Німеччина
• Пан Танапонг Дуангмані, Директор з питань екологічної політики Фонду Мае Фах Луанг під Королівським патронатом, Таїланд

Під час свого виступу пан Танапонг Дуангмане, Директор з питань екологічної політики Фонду Мае Фах Луанг під Королівським патронатом, обговорив підхід Таїланду до вуглецевого кредитування, підкресливши створення національної системи T-VER у 2016 році, яка призначена для узгодження з майбутніми системами торгівлі викидами (ETS). Він відзначив виклики, пов’язані з Механізмом чистого розвитку (МЧР), що призвело до розробки системи T-VER, яка відповідає стандартам ISO для перевірки проектів. Таїланд зареєстрував 468 проектів в рамках цієї системи, генеруючи значну кількість вуглецевих кредитів у різних секторах. Нинішній ринок вуглецевих кредитів у Таїланді є добровільним, і існують плани щодо вдосконалення цих механізмів відповідно до Статті 6. Пан Дуангмані також згадав про майбутній закон про зміну клімату, який запровадить СТВ, де значна частина квот потенційно буде покриватися за рахунок вже існуючих кредитів.

Ольга Гассан Заде, членкиня наглядового органу за статтею 6.4, відмітила велику цікавість до досвіду колег з Таїланду і розповіла про досягнення України на шляху досягнення кліматичної нейтральності.

Ольга зазначила, що Україна розробляє власну систему торгівлі викидами (СТВ) з метою приєднання до СТВ ЄС після набуття членства в ЄС. Значні потреби країни в реконструкції та управлінні викидами вимагають детальної нормативно-правової бази та методології. Для політиків вкрай важливо вивчити міжнародний досвід та забезпечити чітке фінансування кліматичних ініціатив, щоб належним чином оцінити та сертифікувати проекти зі скорочення викидів

Пан Ніколас Крейбіх поділився своїм баченням добровільного вуглецевого ринку, відзначивши необхідність зміцнення потенціалу в багатьох країнах для кращого розуміння та використання вуглецевих кредитів різними суб’єктами, в тому числі корпораціями. Він навів приклад Німеччини, де існує невизначеність щодо вимог, які компанії можуть пред’являти на основі своїх вуглецевих кредитів. Крейбіх підкреслив важливість розуміння потенційного попиту та інвестицій у вуглецеві проекти і відзначив проблеми, пов’язані з якістю проектів за нинішньої моделі компенсації. Він представив модель кліматичного внеску – альтернативу, яка дозволяє корпораціям підтримувати кліматичні заходи поза межами своїх ланцюжків створення вартості, не претендуючи на вуглецеву нейтральність, що стає дедалі складнішим в Європі. Він підкреслив важливість ясності щодо можливостей, правової та інституційної спроможності для сприяння та залучення інвестицій.

Сергій Дикий наголосив на нагальній потребі у зеленому відновленні України, що зумовлена значною шкодою від російської агресії, яка ускладнює та збільшує витрати на зусилля з відновлення. Він вказав на вуглецеві ринки та Статтю 6 як на потенційні інструменти для сприяння цьому зеленому відновленню, що сприятимуть не лише досягненню екологічних цілей, але й зміцненню енергетичної безпеки. Дикий зазначив, що Україна активно вивчає та бере участь у дискусіях щодо імплементації Статті 6, зосереджуючись на забезпеченні екологічної цілісності та залученні зацікавлених сторін до цього процесу. Він визнав, що триває розвиток як СТВ, так і Статті 6, припускаючи, що їх інтеграція та застосування потребують більш широкого обговорення та прийняття рішень.

Пан Андрій Кітура обговорив шлях, пройдений Україною, та поточні стратегії щодо забезпечення ринкової готовності та розвитку вуглецевого ринку, спираючись на свій досвід за останні 15 років. Він зазначив, що нинішні умови є більш сприятливими для України, щоб зробити значні кроки в запуску системи торгівлі викидами. Підкреслюючи зобов’язання України, включаючи приєднання до Паризької угоди та прагнення до інтеграції в ЄС, Кітура підкреслив, що Уряд активно працює над впровадженням схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні , перезапускає систему Моніторингу, звітування та верифікації наступного року, а також прийняв національний енергетичний та кліматичний план, який передбачає значні державні та приватні інвестиції, що перевищують 40 мільярдів євро.

Підсумовуючи, Україна активно працює над впровадженням ринкових механізмів декарбонізації та зеленого відновлення на тлі значних руйнувань, спричинених війною. Зусилля зосереджені на створенні схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) та прийнятті міжнародних стандартів МЗВ для забезпечення ефективного моніторингу, звітності та верифікації. Використання таких інструментів, як ринок вуглецевих кредитів відповідно до статті 6 Паризької угоди, відкриває можливості для залучення інвестицій, посилення енергетичної безпеки та досягнення кліматичних цілей. Незважаючи на виклики, Україна має потенціал для впровадження ефективних рішень, підкріплений підготовленими проектами в різних секторах, міжнародною підтримкою та інноваційними фінансовими підходами.

Захід організовано проєктом «Потенціал для кліматичних дій» (С4СА) / Український кліматичний офіс, що впроваджується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) та співфінансується Європейським союзом.