“Розвиток кліматичних дій в Україні для стійкості в умовах кризи” — захід з такою назвою відбувся в Українському павільйоні на СОР30. Участь у ньому взяли високопосадовці з України, Європи, США, Бразилії, представники міжнародних організацій.
Учасники дискусії говорили про еволюцію кліматичної політики України в умовах повномасштабної війни, про необхідність міжнародної підтримки, а також спільних, глобальних зусиль для боротьби зі зміною клімату.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов нагадав лише про деякі наслідки повномасштабної російської агресії, пов’язані з кліматом: понад 1.7 мільйонів гектарів знищених або пошкоджених українських лісів та близько 230 мільйонів тонн додаткових викидів CO2.
Це означає, зауважив Павло Карташов, що російська агресія віддаляє світ від спільної мети: стримати глобальне потепління в межах 1,5 градуса Цельсія.
Попри війну, Україна дотримується своїх кліматичних зобов’язань і модернізує свою економіку.
“Ми приїхали на СОР з важливими результатами. Україна прийняла свій другий Національний визначений внесок і встановила амбітну мету скоротити викиди більше ніж на 65% до 2035 року. Попри війну, ми подали Дворічний звіт про прозорість в рамках Паризької угоди. На цьому СОРі ми також презентуємо свою Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку. Цей документ буде офіційно прийнятий найближчим часом і стане дороговказом зеленого переходу та відновлення в Україні”, — сказав Павло Карташов.
Міжнародні партнери України на заході пропонували практичні інструменти зеленого фінансування, системи ціноутворення на вуглець та розвитку відновлюваної енергетики, які можна застосовувати вже під час війни.
Спеціальний посланник Євросоюзу з питань клімату та довкілля Тоні Агота на зустрічі зауважив, що система торгівлі викидами є “хребтом кліматичної політики” ЄС. Адже це основа декарбонізації та інновацій у європейській промисловості. Йти шляхом зеленого переходу має сенс не лише для планети, а й з економічної та геополітичної точок зору, зауважив дипломат.
Також Тоні Агота відзначив прогрес України у євроінтеграції:
“Попри те, що Україна протистоїть повномасштабній війні, ви демонструєте хороший прогрес у сфері довкілля та клімату — Главі 27. Ви ухвалили перший рамковий кліматичний закон із зобов’язанням досягти кліматичної нейтральності до 2050 року та представили план дій зі створення системи торгівлі викидами. Це надзвичайно важливі етапи на вашому шляху до членства в ЄС, і досягти їх у нинішніх обставинах було надзвичайно складно.”
Україна може розраховувати на всебічну підтримки Європи, зокрема Естонії. зауважила заступниця Міністра з питань клімату країни Крісті Клаас. Вона також відзначила прогрес кліматичної політики України і привітала зусилля з зеленого відновлення.
“Нам потрібно гарантувати, що відбудова справді керується принципом build back better — відбудувати краще, ніж було. Це означає відновлювати країну так, щоб закласти основи чистої економіки. Замість відновлення застарілих і високовуглецевих потужностей Україна має шанс одразу стрибнути до сучасної низьковуглецевої індустрії — інвестуючи в “зелену” сталь, водень і стійкі будівельні матеріали. Якщо відбудова буде по-справжньому зеленою, вона не лише зменшить викиди й відновить екосистеми, а й забезпечить Україні місце в європейській економіці.”
Під час дискусії говорили і про ширші кліматичні проблеми та приклади міждержавної співпраці задля досягнення глобальних цілей. Були наведені успішні моделі взаємодії та приклади уроків, які можуть надихнути та спрямувати інші країни, що переживають кризи
“Клімат та природа стали новою лінією фронту світової політики. Конкуренція за природні ресурси та критичні мінерали загрожує запустити нову хвилю екстрактивізму — новий різновид колоніалізму. Сьогодні nature politics і кліматична політика опинилися в центрі геополітичних протистоянь, і війни є частиною цієї реальності. Саме тому зелена відбудова України має значення далеко за межами ваших кордонів. Відновлення природи в країні, понівеченій війною, — це також заклик відновити глобальну співпрацю на основі миру, а не експлуатації“, — заявила на зустрічі Ізабелла Тейшейра, співголова Міжнародної групи експертів з ресурсів ООН (IRP/UNEP), колишня міністерка охорони навколишнього середовища Бразилії
Ця подія в Українському павільйоні стала ще однією можливістю розказати світові про Україну та про досягнення в кліматичній політиці, яка вона демонструє попри повномасштабну війну.
З іншого боку, ця дискусія показала, що світ бачить і визнає зусилля та прогрес України. А участь високопосадовців такого рівня засвідчила, що Україна не сама на цьому шляху.
