Кліматичне фінансування для економічної конкурентоспроможності та відбудови України
Чому, навіть попри повномасштабну російську агресію, Україні варто працювати над побудовою чистої та циркулярної економіки? Звідки взяти гроші на це? Як налагодити ефективну співпрацю між державним та приватним секторами задля досягнення кліматичних цілей? Про це йшлося на панельний дискусії Кліматичне фінансування для економічної конкурентоспроможності та відбудови України, яка відбулася в Українському павільйоні на СОР29 15 листопада.
«Щодня ми в Україні отримуємо інформацію про жертви та руйнування, – сказав, відкриваючи дискусію заступник міністра Фінансів України Олександр Кава. – Але попри це ми думаємо про майбутнє». Україна, сказав, пан Кава, відбудовує зруйновану росіянами інфраструктуру кращою та «зеленішою», ніж вона була. На заміну застарілим радянським стандартам запроваджуються нові і це стосується і промисловості, і енергетики, і транспорту і інших сфер.
Помічниця Генерального секретаря та регіональна директорка ПРООН по Європі та Центральній Азії Івана Живкович підкреслила, що п’ята частина європейської фінансової підтримки України спрямована саме на проєкти мітигації та кліматичні ініціативи. Серед іншого, вона також відзначила значний потенціал України та привітала ухвалення кліматичного закону, який встановлює мету досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року
Помічник Генерального секретаря НАТО з інновації Жан-Шарль Кінгомбе-Еллерман сфокусував увагу навколо того, як допомогти Україні захистити свою енергетичну інфраструктуру від росіян. Йдеться, зокрема, про військові радіоелектронні засоби та системи ППО – над цим, на думку пана Кінгомбе-Еллермана, варто зосередитися НАТО і надати всю необхідну допомогу. Дипломат також зауважив, що Україна вже почала децентралізовувати свою енергетичну систему і все більше покладається на відновлювальні джерела енергії, що посилює енергетичну безпеку.
З цим згоден і Філіпп Оффенберг – Європейський директор компаній Breakthrough Energy. Він вважає, що Україна має «величезний потенціал», коли йдеться про вітрову, та сонячну енергію
Серед слухачів дискусії була, зокрема, посол Фінляндії в Азербайджані. Кірсті Нарінен. Вона зауважила, що росіяни навмисно бомбардують українську енергетичну інфраструктуру, бо хочуть підірвати довіру до влади та стійкість українського народу.
Друга частина дискусії була присвячена тому, як залучити приватні інвестицій в процеси зеленого відновлення України.
Це непросто, визнали учасники панелі, але показовим може бути приклад компанії Vestas Wind Systems, каже її віце-президент Мортен Дирхолм. Він розповів про угоду на реалізацію проєкту вітряної енергетики, загальною потужністю 500 мегават. «Але цілий рік в нас пішло на те, щоб реалізувати фінансову частину проєкту. Це складно, але ми показали, що це можливо», – зауважив пан Дирхолм.
Участь у дискусіях взяли також президент Bezos Earth Fund Андрю Стір, який розповів про участь благодійників та філантропів в підтримці України, а також Ендрю МакДауелл – генеральний директор Європейського інвестиційного банку.
Наприкінці дискусії генеральний директор програми Єврокомісії DG NEAR Герт Ян Купман повідомив, що у Варшаві запустили нову ініціативу, яка допоможе структурувати приватні ініціативи та знайти для них фінансування
Щоб привабити інвестиції в розбудову України, уряд працює над тим, щоб покращити умови та пом’якшити ризики для потенційних інвесторів, сказав заступник міністра Фінансів України Олександр Кава. Наприклад, розглядаються відповідні зміни до податкового законодавства. Також розробляється механізм, за яким держава братиме на себе деякі інфраструктурні видатки для проєктів у понад 30 мільйонів доларів. Готуються програми, які зроблять доступнішими кредити для малого та середнього бізнесу.
До відбудови повинні бути долучені не лише держава, бізнес, а також і громадянське суспільство та науковці підсумувала заступниця Міністра охорони довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва. І зауважила, що завдяки міжнародній підтримці Україна зможе втілити в життя амбітні кліматичні плани.
